A A A K K K
для людей із порушенням зору
Михайло-Лукашівська сільська рада
Запорізький район Запорізька область

Державна податкова служба України інформує: Актуальна податкова інформація

Дата: 19.10.2023 15:30
Кількість переглядів: 152

Фото без опису

 

У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Процедура формування фіскальним серсером ДПС діапазонів номерів для ПРРО регулюється Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронном розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 636/34919.

Для кожного ПРРО, включеного до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, фіскальним сервером формується окремий діапазон фіскальних номерів, що присвоюються електронним документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Перша порція зарезервованих номерів Діапазону для ПРРО формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом "Відкриття зміни", сформований та направлений до фіскального сервера.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом "Відкриття зміни" містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на отриманий пакет даних містить номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

 

Які документи повинна надати особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо, щоб отримати податкову знижку?

Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Згідно з підпунктом 166.3.7 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до підпункту 166.2.2. пункту 166.2 статті 166 ПКУ копії зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 166.2.3 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607, відповідно до пункту 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:

 сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб'єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

 акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (підпункт "в" пункту 176.1 статті 176 ПКУ).

 

На скільки місяців ФОП – платник єдиного податку звільняється від сплати єдиного податку, якщо хвороба розпочалась водному місяці та закінчилась у наступному місяці?

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (пункт 295.5 статті 295 ПКУ).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі (підпункт 298.3.2 пункту 298.3 статті 298 ПКУ).

Згідно із пунктом 295.6 статті 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку за період хвороби, за умови подання таким платником заяви до контролюючого органу щодо терміну тимчасової втрати працездатності з доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності.

Отже, якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів, а хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за календарний місяць, в якому відповідно до даних, зазначених у витязі з Електронного реєстру листків непрацездатності, хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.

Слід зазначити, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, згідно з абзацом першим підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

Пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

 

В який термін юрособа – платник єдиного податку третьої групи сплачує позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок?

Відповідно до абзацу першого пункту 297 прим. 1.1 статті 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку, зокрема, третьої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті добюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший пункту 297 прим. 1.7 статті 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов'язань з єдиного податку (абзац другий пункту 297 прим. 1.8 статті 297 прим. 1 ПКУ).

Згідно з абзацом першим пункту 296.3 статті 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи, зокрема, юридичні особи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПКУ).

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ.

Абзацами першим, третім підпункту 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, що зобов'язані визначити загальне мінімальне податкове зобов'язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, де розраховують зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов'язання.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ для подання податкової декларації.

Тобто, Позитивне значення як складова загальної суми єдиного податку підлягає сплаті юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи (у т. ч. за ставкою 2 відсотка) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації згідно з підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ.

При цьому якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий пункт 57.1 статті 57 ПКУ).

 

Чи включається до об'єкта оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах сума наданої резиденту або нерезиденту фінансової допомоги?

Відповідно до підпункту 141.9 прим. 1.2.6 підпункту 141.9 прим. 1.2 пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ об'єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції з виплати (надання) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, фінансової допомоги в сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.7, 135.2.1.8, 135.2.1.8 прим. 1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ.

Згідно з підпунктом 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:

 фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов'язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов'язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:

  • суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій які регулюються підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ;
  • суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов'язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм підпункту 137.10.4.5 підпункту 137.10.4 пункту 137.10 статті 137 ПКУ;
  • суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 ПКУ;
  • суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 ПКУ;
  • сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;
  • членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію (підпункт 135.2.1.7 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ);
  • наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, в розмірі, що перевищує 0,5 відсотків. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення підпункту 135.2.1.8 прим. 1 підпункту 135.2.1.8 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ (підпункт 135.2.1.8 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ);
  • наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковій організації, що визначена пунктом 133.4 статті 133 ПКУ і є національним закладом вищої освіти відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту", в розмірі, що перевищує 1 відсоток суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік (підпункт 135.2.1.8 прим. 1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 ПКУ).

 

Які реквізити слід зазначати у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП та СЕ (в т.ч. у полях "Отримувач" та "Призначення платежу")?

Відповідно до пункту 17 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 електронний рахунок платника акцизного податку відкривається Державною казначейською службою України на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з рахунка платника.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.

У таких відомостях зазначаються, зокрема, найменування або прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка (пункт 18 Порядку № 408).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 408 казначейство надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка.

Відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги" платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Отже, у разі перерахування коштів з рахунка платника на його електронний рахунок у СЕАРП та СЕ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:

  • у полі "Отримувач" – назву платника податку;
  • у полі "Код платника" – податковий номер платника податку;
  • у полі "Банк отримувача" – "Казначейство України (ел.адм. подат.)";
  • у полі "Рахунок отримувача" – номер електронного рахунка у СЕАРП та СЕ за стандартом IBAN;
  • у полі "Призначення платежу" – роз'яснювальну інформацію про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: "перераховано на електронний рахунок".

 

Які документи має подати громадянин до податкового органу, щоб отримати податкову знижку щодо коштів, сплачених на будівництво або придбання доступного житла?

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" доступне житло – це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Пунктом 3 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом" передбачено, що забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:

  • 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
  • 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10 – 14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
  • 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Згідно з п. 4 Порядку № 819 державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку № 819. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

При цьому відповідно до п. 2 Порядку № 819 договір придбання житла – договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла.

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Відповідно до підпункту 166.3.8 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням пункту 164.6 статті 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

Копії зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

Разом з тим, підпунктом 166.2.3 пункту 166.2 статті 166 ПКУ передбачено, що для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

 

Яким чином уразі оплати платіжною карткою заповнювати рядки 11 – 18 фіскального касового чека, якщо "ПРРО ДПС" не має можливості інтеграції з терміналом (POS-терміналами) і термінал використовується окремо?

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

При цьому, пунктом 4 розділу II Положення № 13 визначено, що рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

На даний час можливість інтеграції програмного забезпечення "ПРРО ДПС" з банківськими платіжними терміналами (POS-терміналами) для розрахунку карткою не реалізовано.

Водночас, уразі здійснення розрахункових операцій через програмний РРО та оплати платіжною карткою для проведення розрахунку по чеку суб'єкту господарювання слід обрати форму оплати та у області розрахунків по чеку натиснути іконку "Безготівкова".

За потреби заповнення рядків 11 – 18 фіскального чека після проведення оплати карткою на POS-терміналі, натиснути посилання "Відкрити дані про оплату" та у полях, що відкриються, ввести необхідні дані з чека POS-термінала. Введені дані будуть роздруковані у фіскальному чеку. Незаповнені поля у фіскальному чеку не друкуються.

 

В які терміни податковий агент повинен перерахувати до бюджету податок на доходи з виплачених доходів платнику податку?

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 розділу IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 прим. 1 ПКУ.

Так, пунктом 35 прим. 1.1 статті 35 прим. 1 ПКУ визначено, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПКУ).

Разом з тим, підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Крім того, згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Чи оподатковується допомога, що виплачується міжнародними благодійними організаціями особам, які мешкають у населених пунктах, де проводяться бойові дії або покинули місце проживання?

Якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається КМУ, на користь фізичних осіб, які зазначені у підпункті 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

При цьому, благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (утому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 5073).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ), відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено статтею 165 ПКУ.

Відповідно до підпункту 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

  • фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;
  • фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв'язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Постановою КМУ від 22 квітня 2015 року № 397 "Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв", установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у підпункті 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 423.

Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України (https://www.msp.gov.ua) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги.

 

Який розмір плати за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, та на який термін видаються такі ліцензії?

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі встановлено у розмірі:

  • алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) – 500000 грн;
  • тютюновими виробами – 500000 грн;
  • сидром та перрі (без додання спирту) – 780 грн;
  • виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік – 30000 грн, обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу;
  • алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, для малих виробництв виноробної продукції – 30000 грн.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади.

 

Який розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" із змінами і доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн на кожне місце торгівлі.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені громадянином на лікування за наслідками 2022 року?

Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (підпункт 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ), за наслідками 2022 року платникам не надається.

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

  • косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;
  • протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
  • абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
  • операцій із зміни статі;
  • лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
  • лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
  • придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що підпунктом 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

 

Скільки заяв за формою № 1-ОПН необхідно подавати до податкового органу у разі взяття на облік одночасно нерезидента та його відокремленого підрозділу як окремих платників?

Статтею 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Відповідно до пункту 64.5 статті 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги", або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Тобто у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента підлягають взяттю на облік у контролюючих органах і відокремлений підрозділ нерезидента, і сам нерезидент, як окремі платники податків.

Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) та/або його відокремлений підрозділ подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН.

Разом із заявою за ф. № 1-ОПН іноземною компанією, організацією подаються копії документів (з пред'явленням оригіналів) відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 ПКУ та пункту 4.4 розділу IV Порядку № 1588, а відокремленим підрозділом нерезидента подається заява за ф. № 1-ОПН разом із копією документів відповідно до норм пункту 64.2 статті 64 ПКУ та пункту 4.2 розділу IV Порядку № 1588.

Нерезидент та його відокремлений підрозділ обліковуються у контролюючому органі окремим податковим номером.

При взятті на облік нерезиденту у контролюючих органах присвоюється реєстраційний (обліковий) номер, який є 9-значним і починається на "88". Відокремлені підрозділи нерезидента, у тому числі постійні представництва обліковуються у контролюючих органах за кодом ЄДРПОУ.

Після взяття на облік нерезидента та/або його відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік надсилається (видається) довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань за формою № 34-ОПП (пункт 64.3 статті 64 ПКУ, пункт 3.11 розділу III Порядку № 1588). Такі довідки видаються окремо нерезиденту та відокремленому підрозділу нерезидента.

Таким чином, для взяття на облік у контролюючих органах одночасно нерезидента та його відокремленого підрозділу як окремих платників податків, подається дві заяви за ф. № 1-ОПН з копіями документів окремо по кожному платнику податків.

 

Яким чином заповнюється рядок 2 "податковий період" декларації з туристичного збору та рядок 1 "податковий період" додатка у разі подання Декларації з типом "Уточнююча"?

Форма Податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 "Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору" (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає заповнення реквізиту "податковий період" у рядку 2 заголовної частини Декларації та рядку 1 заголовної частини "Розрахунку № податкових зобов'язань з туристичного збору" до Декларації.

Рядок 2 "податковий період" Декларації складається з рядків 2.1 "звітний" та 2.2 "що уточнюється".

У разі подання Декларації з типом "Уточнююча", квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється, зазначаються у рядку 2.2 Декларації. При цьому, рядок 2.1 не заповнюється.

Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами статті 50 глави 2 розділу II ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов'язання у зв'язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Декларації, що уточнюється.

Рядок 1 "податковий період" додатка до Декларації складається з рядків 1.1 "звітний" та 1.2 "що уточнюється".

У разі подання додатка до Декларації з типом "Уточнююча", у рядку 1.2 зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле "Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється" (вказується номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються), – останньої поданої Декларації за відповідний податковий період, що уточнюється по відповідній території територіальної громади).

Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля "Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється" додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля "Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється" рядка 1 заголовної частини Декларації.

При цьому, якщо подається Декларація з типом "Уточнююча" (у рядку 1 Декларації позначка "Уточнююча" та заповнений рядок 2.2), то додаток до Декларації не може бути наданий із заповненим рядком 1.1.

 

Яка застосовується відповідальність, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці?

Відповідно до пункту 10 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

  • на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;
  • на програмних РРО (ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що контрольна стрічка – це:

  • копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
  • електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) домоменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону № 265 у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (стаття 26 Закону № 265).

Статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 КУпАП.

Таким чином, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність.

Водночас, відповідно до пункту 12 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 265, суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

  • тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
  • територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
  • територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

При цьому, дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

 

В якому розмірі можна включити до податкової знижки понесені витрати у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати податковому органу?

Підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до підпункту 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ копії зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 166.2.3 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).

При цьому пунктом 729.1 статті 729 Цивільного кодексу України передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (пункт 729.2 статті 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (пункт 729.3 статті 729 ЦКУ).

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

 

За якими ставками ПДФО оподатковуються доходи громадянина, отримані від послідовного продажу протягом року чотирьох об'єктів житлової нерухомості, які були одержані у спадщину?

Дохід, отриманий фізичною особою-резидентом – платником податку від послідовного продажу протягом року:

  • від першого продажу житлової нерухомості, отриманої у спадщину, – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
  • від другого, третього та четвертого продажу житлових нерухомостей, отриманих у спадщину, – оподатковується за ставкою 5 відсотків.

Відповідно допункту 172.1 статті 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

  • житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
  • земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
  • земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Абзацом першим пункту 172.2 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 172.2 статті 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об'єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

 

Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування грант, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України?

Дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб-підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування визначено статтею 177 ПКУ.

Об'єктом оподаткування фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПКУ).

Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Відповідно до пункту 177.6 статті 177 ПКУ у разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку-фізичних осіб.

Умовами договору про надання гранту, укладеного між фізичною особою-підприємцем та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту.

Оскільки дохід у вигляді гранту не пов'язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою-підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку-фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ, відповідно до пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено пункт 164.2 статті 164 ПКУ.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 ПКУ).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ та підпунктом 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в статті 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відсотка, встановлену в підпункті 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

 

За якою ознакою доходу в додатку 4 ДФ відображаються страхові внески резидентами Дія Сіті за договорами недержавного пенсійного забезпечення гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди?

Згідно з підпунктом "г" підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку в додатку 4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" до Розрахунку у графі 6 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 "Довідник ознак доходів фізичних осіб" додатка 2 до Порядку № 4.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, суми пенсійних внесків, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (підпункт "г" підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 ПКУ) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу "204".

 

Як діяти, якщо припершій реєстрації КОРО на господарську одиницю заповнена заява ф. № 1-КОРО без інформації про РК та в подальшому не можливо зареєструвати РК до цієї КОРО?

Якщо при першій реєстрації книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю суб'єкт господарювання заповнив Заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО, ідентифікатор J/F1311305) та зареєстрував КОРО без інформації про розрахункову книжку (РК), однак в подальшому потрібно зареєструвати РК до цієї КОРО, то втакому випадку необхідно здійснити наступні дії:

в графі "номер розрахункової книжки, яка реєструється (перереєструється)" розділу 6 "Дані щодо книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки" реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО зазначити фіскальний номер КОРО та в кінці додати літеру "г" (як приклад: 7000ХХХХХХг) та через дріб вказати цифру "1".

Після цього потрібно заповнити дані щодо серії та номеру засобу контролю РК та кількості аркушів.

 

Чи має право платник податку, який має статус ВПО, включити до податкової знижки суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені статтею 166 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в підпункті 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого ступеня споріднення:

  • не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
  • не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

 

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація про доходи типу "звітна" або "звітна нова" із одночасним зазначенням додаткової позначки "довідкова" для призначення пенсії?

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 зі змінами).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ Інструкції Декларація типу "звітна" або "звітна нова" із одночасним зазначенням додаткової позначки "довідкова" – це Декларація, що подається, зокрема, платниками єдиного внеску, визначеними пунктами 4 (фізичні особи-підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена електронна форма Декларації (довідкова) за ідентифікатором форми F0100413, у складі якої формується додаток ЄСВ 1 "Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" – за ідентифікатором форми F0141913 (подаються у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат).

 

Чи застосовується відповідальність до ФОП, якщо у рядку 1 "найменування СГ" фіскального чека поряд з прізвищем, ім'ям та по батькові ФО відсутня абревіатура "ФОП"?

Відповідно до пункту 1 та пункту 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:

  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
  • надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (утому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (стаття 2 Закону 265).

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов'язкові реквізити, зокрема, такі як найменування суб'єкта господарювання (рядок 1 фіскального касового чека).

При цьому, абзацом восьмим пункту 2 розділу 1 Положення визначено, що найменування суб'єкта господарювання – найменування юридичної особи або прізвище, ініціали фізичної особи-підприємця, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ПП (приватне підприємство) тощо.

Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

Разом з тим, у разі якщо фіскальний чек містить всі обов'язкові реквізити, однак, у рядку 1 "найменування суб'єкта господарювання" поряд з прізвищем, ім'ям та по батькові фізичної особи відсутня абревіатура "ФОП", то такий фіскальний чек приймається як розрахунковий та до фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, відповідальність не застосовується.

 

Яким чином іноземці подають заяву за ф. № 5ДР про зміну даних, що вносяться до облікової картки фізичної особи-платника податків?

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи-платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи-платника податків за формою № 1ДР, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення) та документа, що посвідчує особу (після пред'явлення повертається).

Іноземці та особи без громадянства для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків додають до Заяви за ф. № 5ДР документ, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред'явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до ДРФО (після пред'явлення повертається).

Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред'явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні) (пункт 3 розділу VII Положення № 822).

Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або до ДПС, а іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (пункт 8 розділу IІІ Положення № 822).

Пунктом 7 розділу IІІ Положення № 822 визначено, що іноземці та особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою наадресу ДПС Заяву за ф. № 5ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Заяві за ф. № 5ДР та довіреність на внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу (пункт 4 розділу IX Положення № 822).

 

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування у платника податку на прибуток на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості, поякій минув термін позовної давності?

Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування згідно з вимогами підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності та яка визнана у звітному періоді безнадійною, неплатників податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб) та платників податку на прибуток – пов'язаних осіб, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) період, у якому така заборгованість визнана безнадійною та списана платником податку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Крім того, підпунктом 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пунктом 14.1 статті 14 ПКУ.

Положення абзаців другого і третього підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Списання такої заборгованості за рахунок створених резервів сумнівної заборгованості регулюється положеннями пункту 139.2 статті 139 ПКУ.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Так, згідно з абзацом першим підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.

Слід зазначити, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року (пункт 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Таким чином, сума дебіторської заборгованості, поякій закінчено строк позовної давності та яка списана платником податку на прибуток, набуває ознаки безповоротної фінансової допомоги.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь